Щуча ікра — «третя ікра» після червоної та чорної, яку в Європі цінують не менше. Вона не така яскрава на вигляд, зате має те, чого немає в лососевих: хрустку текстуру і зовсім нежирний, чистий смак.
Як виглядає й смакує
Ікринки дрібні, 1–2 мм, від бурштинового до золотисто-жовтого кольору, напівпрозорі. Під зубами вони не «лопаються», а ледь хрустять. Смак — свіжий, солонуватий, без жирності лосося й без «болотного» присмаку: щука — хижа риба з чистих вод.
Чим відрізняється від червоної
- Жирність: у щучої ікри її майже немає — вона легша й підходить тим, кому лосось «важкий»;
- Текстура: хрусткість замість вибуху соку;
- Ціна: помітно нижча за кету, тож це найдоступніший спосіб поставити на стіл справжню ікру.
Як подавати
Щуча ікра любить жир поруч: вершкове масло, сметана, м’який сир. Класика — на чорному хлібі з маслом і зеленою цибулею. Добре працює у фаршированих яйцях і як топінг до картопляних драників. Лимон — обережно, він глушить тонкий смак.
На що дивитися при покупці
Справжня щуча ікра — золотиста, а не яскраво-жовта; має природну нерівність кольору. Ідеально однакові «кислотні» ікринки — ознака імітації або барвника. Ікра щуки Lemberg 100 г — банка на один вечір для двох-трьох, засолена в Німеччині без консервантів.